Исследованы фенотипические и биохимические маркеры у 50-ти больных в возрасте от 18-ти до 48-ми лет с артериальными аневризмами головного мозга (АГМ). Установлено, что фенотипические проявления у пациентов с АГМ отличны от фенотипа, характерного для врожденной генетически детерминированной патологии соединительной ткани (СТ). Наблюдаются множественные малые аномалии развития (АР), которые имеют различную регионарную представленность (преобладание гиперстенического и нормостенического типов телосложения, округлой формы лица, низкого лба, гипер- или гипотелоризма, АР ушных раковин, укорочения шеи, брахидактилии, признаков асимметрии в строении лицевого скелета и грудной клетки). Также наблюдается избыточная деградация коллагена и повышенный катаболизм протеогликановых комплексов межклеточного вещества СТ. Скрининговую диагностику врожденных АГМ можно использовать для поиска этой патологии на доклинической стадии ее развития с целью профилактики аневризматических кровоизлияний.

Установлено, що у хворих з уродженими аномаліями церебральних судин фенотипічні прояви відмінні від фенотипу, характерного для уродженої генетично детермінованої патології сполучної тканини, за цього спостерігаються множинні малі аномалії розвитку, що мають різну регіонарну представленість (перевага гіперстенічного та нормостенічного типів статури, округлої форми обличчя, низького чола, гіпер- або гіпотелоризму, аномалій розвитку вушних раковин, укорочення шиї та кінцівок, брахідактилії, ознак асиметрії у будові лицьового скелета та грудної клітки). У пацієнтів з артеріальними аневризмами головного мозку виявлено високу частоту артеріальної гіпертензії, порушення ліпідного обміну атерогенного характеру у сполученні з гіпокоагуляцією у системі гемостазу, а також визначено надлишкову деградацію колагену та підвищений катаболізм протеогліканових комплексів міжклітинної речовини сполучної тканини з сечею. У хворих з уродженими аномаліями судин головного мозку неаневризматичної природи виявлено високу частоту артеріальної гіпертензії, порушення ліпідного обміну та гіперкоагуляцію у системі гемостазу.

Наведено перелік основних позначень, символів, одиниць, скорочень. Викладено порядок проведення грунтово-геохімічного обстеження земель. Виявлено й охарактеризовно територіальні та профільні закономірності. Розглянуто порядок проведення робіт щодо діагностування стану системи грунтрослина за урахування рівнів природного вмісту хімічних елементів. Проведено порівняльний аналіз використання різних екстрагентів за атомно-абсорбційної спектрофометрії.

Представлен анализ аспектов и содержания экотоксикологических исследований при изучении загрязнения системы почва - растение тяжелыми металлами. Выделены направления и стадии исследований при загрязнении металлами-токсикантами. Оценивать загрязнения предложено на основании оценки дозы токсиканта, его токсического эффекта и ответной реакции системы почва - растение.

Представлены аспекты изучения влияния загрязнения тяжелыми металлами системы почва - растение, включающие изучение элементного состава, механизмов поглощения и накопления химических элементов, вопросов фитотоксичности.

Представлено досвід розробки та гармонізації національних стандартів з європейськими щодо агрохімії добрив та меліорантів грунту. Надано аналіз можливостей їх впровадження з урахуванням актуальності й доцільності використання міжнародного досвіду.

Представлены аспекты изучения влияния загрязнения тяжелыми металлами системы почва - растение, включающие изучение вопросов толерантности, явлений антагонизма и синергизма, фиторемедиации.

На основі аналізу й узагальнення результатів ретроспективних інформаційно-аналітичних досліджень надано огляд наявної наукової інформації щодо біологічних методів ремедіації грунтів, забруднених важкими металами, як складової розробленої системи методів екологічної реабілітації грунтів. Відокремлено та проаналізовано переваги й обмеження використання класу біологічних методів ремедіації грунтів, групи методів біодеградації забруднення та біонакопичення як найбільш поширених і динамічно розвинутих напрямів детоксикації та деконтамінації хімічно забруднених грунтів. Біологічні методи ремедіації забезпечують екологічно безпечне поліпшення стану грунтів без кардинального втручання у природні процеси. Запропоновано концептуальну модель використання біологічних методів на забруднених грунтах, що включає оптимізацію грунтового середовища та поліпшення властивостей грунтової системи, біодетоксикацію та біодеконтамінацію через розширення популяцій грунтових мікроорганізмів, використання рослин фітомеліорантів за одночасного впливу на біологічну та косну складові грунту. Визначено перспективи подальшого розвитку методів біоремедіації грунтів за впливу фактора забруднення важкими металами.

Обгрунтовано спосіб ремедіації грунту, техногенно поліелементно забрудненого переважно Cd, Pb, Cr, Zn, у якому за рахунок використання сульфату заліза з додатковим внесенням біогумусу як активатора самоочищення грунту та грунтополіпшувача пролонгованої дії, відповідно до рівня забруднення грунту забезпечується відновлення його природних властивостей і створення резерву поживних речовин у грунті, що сприяє відновленню продуктивності рослин і забезпеченню екологічної реабілітації забрудненої системи грунт - рослина. Технічним результатом розробленого способу є прискорення мікробіологічних процесів, фізико-хімічної адсорбції важких металів різних класів небезпеки у грунті шляхом комплементарного внесення структурополіпшувачів органічного та неорганічного типу, чим забезпечується ефективна ремедіація техногенно забруднених грунтів, розширюється спектр важких металів, нездатних до міграції у суміжні з грунтом середовища й оптимізація та відновлення гумусового стану грунту.

Обгрунтовано концепцію системи допустимих рівнів забруднення грунтів України важкими металами, яка має функціонально- та грунтово-зумовлений характер і грунтується на загальносанітарному, транслокаційному, міграційному, сумарному та грунтово-деградаційному критеріях.

Дослідженнями встановлено наявність у Донбасі значних площ грунтів, забруднених важкими металами помірно небезпечного та небезпечного рівнів. Виявлено відсутність ефекту й навіть підсилення токсичності важких металів при внесенні у грунт мінеральних добрив. Встановлено залежність надходження до рослин металів-токсикантів від рівня їх вмісту у грунті.

Досліджено фітотоксичність поліелементного забруднення важкими металами та толерантність тестових культур у системі грунт - рослина за умов грунтового й аерального забруднення. На підставі встановлених закономірностей запропоновано методичний підхід до визначення порогових рівнів і оцінки небезпеки забруднення за рослинно-фізіологічними критеріями.

Наведено інформацію про хід виконання державної програми стандартизації щодо її гармонізації з системою стандартизації Європейського Союзу. Проаналізовано різні групи гармонізованих стандартів. Акцентовано увагу на можливості безпосереднього надання чинності цим документам.

Приведена информация о ходе выполнения государственной программы стандартизации относительно ее гармонизации с системой стандартизации Европейского Союза. Проанализированы разные группы гармонизированных стандартов. Акцентировано внимание на возможности непосредственного введения в действие этих документов.

Досліджено проблему забезпеченості грунтів фізіологічно необхідними мікроелементами та мікроелементного складу сільськогосподарської продукції. Обгрунтовано необхідність грунтово-геохімічного районування території країни з метою поліпшення екологічної ситуації в регіонах, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та якості продуктів харчування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641.1 + П035.8 + П032.342.9

Рубрики:

Загальна ботаніка

Інші елементи та їх сполуки у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі проведення грунтово-геохімічних досліджень і використання алгоритму еколого-геохімічного картографування депонуючих середовищ природно-кліматичних зон Лісостепу та Степу, зон сталих і перманентних аеротехногенних емісій розроблено новий спосіб оцінки базових рівнів природного вмісту валових і рухомих форм мікроелементів (МЕ) у грунті. Спосіб передбачає визначення фонового рівня вмісту (ФРВ) МЕ у грунтах на незабруднених територіях певного регіону, які порівнюють із даними картосхем ФРВ МЕ у грунтах, що одержані за використання методів геостатистики. За умови відхилення показників у бік збільшення або зменшення констатують нестачу або надлишок МЕ у грунтах, а межею відліку визначають 30 % випадків. Технічним результатом способу є удосконалення методології одержання й оброблення інформації щодо мікроелементного складу грунтів у ході проведення фонового моніторингу та моніторингу забруднення, підвищення точності визначення, оцінки і прогнозування вмісту МЕ грунту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*807*801.48

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі розрахунку й оцінки базових рівнів природного вмісту валових і рухомих форм мікроелементів у грунті, використання алгоритму еколого-геохімічного картографування результатів проведення грунтово-геохімічних досліджень у різних природно-кліматичних зонах України (Полісся, Лісостеп, Степ, Донбас, Крим, Карпати, Передкарпаття, Закарпаття) встановлено основні закономірності просторового розподілу Co, Ni, Cr у грунтах різного генезису та створено електронні картосхеми.

Моторная мультифокальная нейропатия с блоками проведения относится к числу редких демиелинизирующих нейропатий. Освещены вопросы клиники, диагностики, дифференциальной диагностики и лечения данной патологии. Описаны 2 клинических случая моторной мультифокальной нейропатии.

За результатами грунтово-геохімічних досліджень зон впливу джерел техногенних емісій забруднення ВАТ "Укрцинк", ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод" Донецької обл. розроблено методичний підхід до вдосконалення фіторемедіації забруднених важкими металами (ВМ) грунтів. Обгрунтовано спосіб фіторемедіації техногенно забруднених ВМ грунтів для ефективного їх використання, що передбачає розширення спектра застосування фіторемедіантів домінуючих травіянистих дикоростучих видів рослин конкуруючих родин Asteraceae, Fabaceae та Роасеае з їх чергуванням у просторі і часі для вилучення ВМ різних класів небезпечності з грунтів, підвищення ефективності їх біологічної ремедіації з різних шарів грунту із збільшенням глибини очищення безпосередньо у районі забруднення ВМ (in situ) на тлі мінімізації необхідних витрат. Технічним результатом розробленого способу є розширення спектра використання рослин-ремедіантів стійких до забруднення конкурентних родин із різним біологічним потенціалом щодо фітоекстрагування і фітоакумулювання ВМ, чим забезпечується здешевлення очищення грунту, оптимізація його використання внаслідок скорочення терміну біологічної ремедіації та відновлення якості забруднених грунтів з одночасним уникненням зайвого технологічного навантаження на нього.